URL (Uniform Resource Locator) — це адреса, за допомогою якої користувачі знаходять ресурс в інтернеті. URL-адреси використовуються у браузерах для відкриття веб-сторінок, завантаження файлів, відкриття відео та зображень, надсилання запитів на сервер та інших операцій. Вони складаються з певного набору букв та цифр, які зафіксовані за кожним ресурсом та є унікальними.
Для використання URL адреса вводиться в рядок браузера. Після цього браузер надішле запит на сервер, який зберігає ресурс, і отримає відповідь із вмістом сторінки чи файлу. URL-адреса формуються з декількох частин, в які закладаються характеристики ресурсу.
- Протокол — це перша частина URL, яка вказує, яким чином браузер повинен отримати доступ до ресурсу. Наприклад, протоколи http, https, ftp та file визначають різні способи доступу до ресурсу.
- Доменне ім'я — це ім'я хоста, де знаходиться ресурс. Наприклад, google.com, facebook.com чи wikipedia.org. Крім домену може використовуватися IP-адреса.
- Шлях — це частина URL, яка вказує на розташування ресурсу на сервері і йде після домену. Він може містити інформацію про конкретний файл або каталог на сервері. Нерідко саме на цій частині закінчується URL-сторінки, але трапляється, що до адреси додаються інші елементи.
- Параметри — це частина URL, яка містить додаткову інформацію про сайт та передає вказівки серверу. Наприклад, за допомогою параметрів визначається мова сторінки, якщо сайт є мультимовним.
- Якір — це частина URL, яка вказує на конкретне місце на сторінці, коли вона розбита на розділи. Завдяки якорю користувач потрапляє не просто на сторінку, а одразу переміщається в одну з її частин.
Наприклад, URL веб-сторінки виглядає таким чином: https://www.example.com/index.html. Тут https вказує на протокол, www.example.com — на ім'я хоста, а index.html — на розташування файлу на сервері.
