Від гаражного виробництва, до технологічної медоварні — історія «Медовий Спас»

Ми поспілкувалися із засновником медоварні «Медовий Спас» Сергієм Липко про історію питних медів, їх виробництво та розвиток бізнесу.

Медоварня «Медовий Спас» має інтернет-магазин на Хорошопі та випускає бренд натуральних напоїв з меду Сікера. Річний обсяг виробництва компанії складає більше 150 000 пляшок, а продукція має попит не лише в Україні, а і за кордоном. Ми поспілкувалися з засновником медоварні Сергієм Липко про історію питних медів, їх виробництво та розвиток бізнесу. 

«Ми перша технологічна медоварня, яка створює стандарти медових напоїв в Украіні»

Як взагалі з’явилась ідея виробляти настільки цікавий продукт — напої з меду? 

Дуже давно я займаюся наливками, настійками і 17 років назад я став пасічником. Це моє хоббі, я не продавав мед, тому в мене досить часто були залишки. Я експериментував, робив дистилят з меду, а одного разу відвідав семінар, де розповідали про питні меди, зроблені по технології варених медів.

Також до мене потрапила робота Теофіла Цісельського, професора біології Львівського університету, який ще у 19 столітті стверджував, що держави, у яких немає можливості вирощувати виноград, але є мед, ягоди та фрукти — можуть бути винними державами. Мені настільки вразила ця ідея, і я замислився — Україна дійсно медова держава, входить у топ-5 експортерів меду, у нас великі можливості по виробництву соків, але ми продаємо мед саме як сировину. Наприклад, до повномасштабного вторгнення Україна продала 82 000 тонн меду за рік. Якби ми продавали мед у виді напоїв або ліків, то отримані кошти були б на іншому рівні.

Чи є у цього напою цікава передісторія?

Ще за 50 років до створення Києва візантійський дипломат Пріск Панійський приїжджав на територію сучасної України і описував, що замість вина пригощали медом. Через це можна сказати, що питні меди — це автентичний український напій. Розквіту він досяг за часів Київської Русі. На Київський Русі було дуже багато медів, з меду робили різні напої, в тому числі сакральні напої, які використовували у різних ритуалах, наприклад, напій сур'я. Коли згадують «мед-пиво пив» — це саме про питні меди. Питний мед — закодований в генах кожного українця.

Окрім вас в Україні хтось зараз намагається виробляти схожий продукт?

Біля 10 підприємств мають ліцензію на виробництво такого ж продукту. Можливо, хтось вже виробляє у промислових масштабах. Але, напевно, більшість мають гаражне виробництво. Як правило, це варені меди, які не треба стабілізувати і підтримувати температурні режими. За рахунок того, що вони екстра-солодкі, сам мед і є стабілізатором.

«Ми випускаємо більше 150 000 пляшок на рік»

З чого починали власне виробництво?

Взагалі існує два різновиди — це варені меди та ставлені меди. Спочатку у мене було власне гаражне виробництво, десь 2 роки експериментував, але з часом мене зацікавив більш натуральний продукт. Суть полягає в тому, щоб не варити меди, а робити їх методом натурального бродіння — вони мають назву ставлені. 

Десь в 2017 році ми почали відпрацьовувати рецептуру, спочатку в нас було більше 30 варіантів. Ми робили тестові партії по 100-200 літрів і в підсумку відібрали 4, які стали основою наших напоїв. Сьогодні ми — перша крафтова медоварня, яка створює стандарти медових напоїв в Украіні. У нас на виробництві працює 3 працівники — головний технолог та два оператори.

Чи були якісь проблеми на початку? 

Наші проблеми почались з самого початку шляху і продовжуються «по вчорашний день». На початку роботи були проблеми з оформленням деяких документів, бо ми не знали досконально всіх нюансів. Пам’ятаю, як ми невірно вказали одну з одиниць об'єму та через це нам виписали штраф у перший місяць роботи. Не отримували листи від податкової, тому отримали наступний штраф за те, що сплатили невчасно один з податків. Це не тому, що ми не хотіли сплачувати. Просто так вийшло. Буває таке, що партнери, які поставляють нам ягоди, можуть змінити вартість партії, коли вже підписано контракт. Загалом — на виробництво ми втрачаємо менше часу, чим на вирішення усіх паперових та інших питань.

Наскільки тривалим і складним є процес виробництва питного меду?

Виробництво займає біля року. Десь біля місяця йде ферментація і майже рік триває його дозрівання при певній температурі. У нас високоякісне обладнання. До нас приїжджали імпортери з Японії, яким дуже сподобався наш процес виробництва —  вони були здивовані якістю та умовами, в яких ми виробляємо наш продукт.

Для гарного результату важливо витримувати технологічність процесу. Наприклад, має бути можливість підтримувати певний температурний режим. У процесі дозрівання температура має бути 11 градусів протягом року. Під час активної фази боїв у Київській області, ми все одно дотримувалися цієї умови та не змінювали температуру. 

Який у вас наразі обсяг виробництва?

У нас на сайті вказана інформація, що наша виробнича потужність десь 350 000 пляшок на рік. Але зараз ми стільки не виробляємо. Причина в тому, що ми не продаємо такий обсяг. Якби у нас замовили таку кількість пляшок на наступний рік, то, звісно, ми могли б стільки виробити. Технічне у нас є така можливість. Станом на зараз ми випускаємо десь половину від заявленого обсягу, тобто більше 150 000 пляшок на рік.

«Назва Сікера має шумерське походження»

Чому ваш бренд називається Сікера?

Наш напій дійсно називається сікера, але правильно його називати або питний мед, або медовуха, як називали наші предки. Втім ми не можемо зараз говорити медовуха, бо саму назву за роки радянської влади спотворили. Вона асоціюється з горілкою поганої якості, у яку додають меду, щоб покращити її. Хоча історично медовуха була продуктом бродіння, а не дистіляту. 

З маркетингової точку зору вирішили не використовувати назву медовуха, щоб не пояснювати, що це не та медовуха, яка відразу спадає на думку. До того ж мед зараз не сприймають, як питний. Для більшості людей — це їжа. З цих причини ми назвали продукт сікера — ця назва має шумерське походження. Вони відрізняли медові напої і винні. Для них напої з винограду були вином, а напої з меду — сікерою. Назва, яка чекала нас тисячоліттями, можна сказати.

Також у вас в інтернет-магазині є окремий від Сікери напій під назвою Пет-нат, що це?

Пет-нат — це натуральне ігристе вино, яке придумали французи. В них у пляшці почало бродити вино і випадково стало ігристим. Цей метод називається ансестраль. 30 років тому молодий француз вирішив відновити цей метод натурального бродіння і назвав свій продукт пет-нат, що означає Péttilant Naturel — натуральне ігристе. Воно стало дуже популярним у Європі і взагалі у світі. В Україну тільки зараз поступово входить. Чому воно таке популярне? Воно абсолютно натуральне, виброджує у пляшці. Цей напій не міцний, десь 7-8% градусів, він не солодкий, а сухий, можна сказати екстра-брют. 

Але у вас на сайті воно має іншу назву — Pet-Cat замість Pet-Nat?

Це не випадково. Ніхто окрім французів не може використовувати цю назву. Офіційно це продукт виноділля, а в нас продукт — медовий, хоча технологія така ж. Назвати Pet-Nat інакше — це маркетинговий хід. Він спочатку не дуже мені сподобався, бо я більш консервативна людина, але як не дивно, цей напій добре сприймають. Клієнти навіть не знають, що це за продукт, але купують його, тому що в нього цікава та оригінальна етикетка. 

«Після повномасштабного вторгення продажів стало більше»

Як ви розповсюджуєте свою продукцію? 

Фактично ми представлені в кожній області України у ресторанах та мережах. Продажі йдуть через інтернет-магазин на Хорошопі та Rozetka. Ми працюємо також зі спеціалізованими магазинами, такими як Bad Boy і VinoVino. Наші напої є у відомих закладах — ресторані сучасної кухні Глек, Вursa, Нота Кави та у інших закладах. Додатково маємо гарні продажі у Facebook — там люди активно цікавляться продукцією, як і в інтернет-магазині.

Ви активно просуваєте товари за допомогою платної реклами в соцмережах. Чи не було з цим проблем, тому що рекламуєте алкоголь?

Ми співпрацюємо з маркетинговим агентством. Вони допомагають нам з налаштуванням реклами і мають досвід роботи саме з компаніями, які працюють у нашій ніші. Насправді достатньо вказувати, що надмірне споживання алкоголю шкодить здоров’ю і налаштовувати рекламу для 18+. 

Які маркетингові канали ви пробували, але вони для вас не спрацювали?

Спочатку ми пробували зайти і навіть зайшли у рітейл, мережу Мегамаркет. Проте ми думаємо, що рітейл не для нас, тому що вони завозять багато різного алкоголю і там немає співробітників, які будуть пояснювати про наші напої покупцеві. Людина, яка не дуже розуміє, що це за товар, що це за напій — вона не купить, якщо їй не розкажуть детальніше. Тому вирішили, що рітейл не для нас. Для нас гарно працюють невеликі мережі, де є продавці, які розповідають про напої і тоді вони краще продаються. 

Як змінилися продажі після повномасштабного вторгнення?

Ми взагалі не працювали у 2022 року десь пів року. По-перше, ми знаходимося у Броварах, дуже близько від нашої медоварні йшли бої. По-друге, був сухий закон і наші напої нікому було купувати. Плюс деякі працівники роз'їхалися, хтось пішов у ЗСУ. У нас не така велика компанія, а двоє наших технологів зараз на фронті. Коли відновили роботу наприкінці літа, то помітили, що продажів стало більше. Це дуже здорово.

Раніше у людей були стереотипи щодо українських алкогольних напоїв. Наприклад, з двох однакових продуктів, французького та українського, вони за замовчуванням вважали, що іноземне краще. Зараз ситуація змінилася. Дуже добре, що нашого виробника підтримують, особливо, якщо це якісний продукт. 

Наскільки відомий та популярний питний мед у світі? 

Є кілька іноземних країн, які готові вже до наших питних медів. Ми експортуємо у Японію, у цьому році стали відправляти у Швецію, ведемо перемовини з Великобританією та США. Наша основна задача вийти на міжнародний ринок, щоб була можливість більш активно розвиватись. Ми не хочемо реалізовувати мед, як сировину, а прагнемо продавати його з доданою вартістю. 

США сьогодні лідує у цій сфері, вони знають, що таке питні меди, в них дуже швидко росте виробництво напоїв з меду. Для них це зрозумілий продукт, швидко розвивається цей напрямок. Також меди добре розуміють у Великій Британії та Скандинавських країнах.

А як шукаєте міжнародні замовлення?

Усюди. Зараз дуже багато варіантів — це різноманітні виставки, платформа Nazovni, прямі пошуки дистриб'юторів за кордоном, співпраця з посольствами, Торгово-промисловою палатою. Це окремий напрямок роботи, ми активно ним займаємось. 

«Якщо наш проект буде успішний — від цього виграють всі»

Поділіться своїми планами на майбутнє?

У нас величезні плани. Ми дуже хочемо створити стандарти медових напоїв, хочемо відродити цю галузь в Україні. Близько 25 років тому ми створили перший садовий центр в Україні. Десь біля року бізнес за цим спостерігав, а коли вони побачили, що ми активно та успішно працюємо, то далі це стало популярним. 

Ми впевнені, що, якщо наш пілотний проект виробництва питних медів спрацює, то у цей бізнес прийдуть великі гроші. Ми вклали у наш бізнес дуже багато, мова не тільки про гроші. У нас важкий шлях, але якщо наш проект буде успішний — від цього виграють усі. Буде розвиватися агросектор, бджільницька галузь, з'являться нові робочі місця та нові можливості. Моя мрія: довести виробництво до 500 тонн продукції на рік.