Закон 15111-д про цифрові платформи: що зміниться для продавців в інтернеті?

Навколо закону про цифрові платформи накопичилося багато страхів: що це нібито податок на всі продажі в інтернеті, що він зачепить будь-який інтернет-магазин і що тепер кожному продавцю доведеться окремо розбиратися з новими складними податковими правилами. Насправді цей закон не про весь e-commerce одразу, і не все так страшно. Пояснюємо у нашій статті.

Верховна Рада ухвалила закон 15111-д про оподаткування доходів, які отримані через цифрові платформи. Цифрова платформа — це софт або сайт, який зводить продавців з іншими користувачами для надання послуг або продажу товарів, фіксує операції та може передавати дані про такі доходи державі. Для більшості онлайн-продавців, які продають через ФОП або ТОВ, закон нічого кардинально не змінює. Це стосується і клієнтів Хорошопу. Важливо: закон почне діяти після 1 січня 2027 року.

У цій статті розберемося, що саме змінює закон, кого він зачіпає, чому не варто плутати фізосіб із ФОП, а цифрові платформи — з власним сайтом.

У законі є дві великі частини

Перша частина — про обмін інформацією

Одна з основних ідей закону — не саме оподаткування, а міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Закон побудований на міжнародній логіці, яка вже діє в Європейському Союзі. Йдеться про правила, за якими оператори цифрових платформ мають збирати інформацію про продавців або виконавців, що працюють через їхню інфраструктуру, і передавати такі дані податковим органам. 

Друга частина — про оподаткування доходів через платформи

Тут важливо не узагальнювати надмірно. Закон не встановлює один і той самий режим оподаткування для всіх, хто продає щось онлайн. Його податкова логіка спрямована на фізичних осіб, які отримують доходи через цифрові платформи. Для таких випадків запроваджується спеціальний підхід: замість загальної ставки ПДФО 18% для окремих доходів застосовується ставка ПДФО 10% (без окремої сплати військового збору). А функції податкового агента виконує оператор платформи. 

Що змінює закон

Оператори цифрових платформ отримають нові обов’язки

Закон запроваджує нові обов’язки для операторів цифрових платформ. Відтепер вони мають ставати на облік у Державну Податкову Службу, ідентифікувати підзвітних користувачів і щороку подавати звіт про їх доходи (отримані через цифрову платформу). Також визначено перелік діяльності, що підлягає звітуванню: оренда нерухомості, надання послуг, продаж товарів і оренда транспорту.

Новий підхід до оподаткування

Окремий блок змін стосується фізосіб, які заробляють через цифрові платформи. У законі закладено спеціальний підхід до оподаткування таких доходів. Для певних категорій користувачів передбачена пільгова ставка ПДФО 10% замість 18%. Мінфін також зазначив, що фізособам не доведеться самостійно подавати декларацію — розрахунок податків здійснюватиметься на основі даних від платформи. Це означає, що саме платформа бере на себе ключову частину податкового адміністрування, а не перекладає все на людину.

Для того щоб використовувати пільговий режим за ставкою 10%, фізособи має відповідати кільком критеріям:

• річний оборот – не більше 834 мінімальних зарплат (близько 7,2 млн грн у 2026 році);
• не мають працівників;
• не продають підакцизні товари.

Якщо фізособи вийшли за річний ліміт, то до суми, на яку був перевищений ліміт, буде застосовано 23% податка.

Частину дрібних продажів не оподатковуватимуть

Ще одна важливе нововведення — неоподатковуваний поріг для продажу товарів через платформи. Йдеться про 2 000 євро на рік. У межах цього ліміту разові продажі особистих або вживаних речей не оподатковуються. Саме ця норма має зняти частину страхів навколо теми «податок на кожен продаж в інтернеті».

Вивід доходів з тіні

Влада обґрунтовує закон кількома аргументами. По-перше, це виконання міжнародних зобов’язань України та імплементація правил податкової прозорості, які працюють в Європейському Союзі. По-друге, це спроба вивести з тіні доходи, які зараз проходять через цифрові платформи. По-третє, держава подає новий режим як більш простий для частини користувачів: із нижчою ставкою, без зайвих декларацій і з перенесенням частини обов’язків на платформу.

Головні спірні норми відсутні

Ухвалена версія закону м’якша за початкові версії, які раніше викликали найбільше критики. Верховна Рада і Мінфін окремо підкреслювали, що з тексту прибрали положення про спеціальні рахунки для продавців через платформи та про розкриття банківської таємниці. Це важливий момент, бо багато обговорень досі спираються на ранні страхи.

Хто саме підпадає під нові правила

Оператори цифрових платформ

Насамперед зміни стосуються операторів цифрових платформ — українських і іноземних, якщо вони працюють на українському ринку або надають послуги податковим резидентам України. Йдеться про сервіси, які виступають посередниками між продавцем або виконавцем і клієнтом та мають змогу збирати дані про такі операції. Приклад: Glovo, Uklon, OLX, Airbnb, Prom тощо. Відтепер вони виступають у ролі податкових агентів — звітують про користувачів і оподатковують доходи фізосіб.

Сайти платформ, які порушать вимоги закону, будуть заблоковані. Реєстр добросовісних платформ буде доступний на сайті Державної Податкової Служби. Це нововведення з’явилося після першого читання закону.

Фізособи, які заробляють через цифрові платформи

Друга велика група, яку торкнеться закон, — це люди, які заробляють саме через цифрові платформи. Зміни стосуються не лише тих, хто продає товари. Також закон охоплює: надання послуг, оренду нерухомості та транспорту. Вони користуються платформою як посередником між собою і покупцем або замовником, тобто мова про дохід отриманий саме через інфраструктуру платформи.

Втім неправильно вважати, що закон однаково працює для абсолютно всіх продавців на маркетплейсах. 10% податку застосовуються до доходів фізосіб — людей, які офіційно не зареєстрували свою підприємницьку діяльність та не ідентифікували себе як ФОП чи ТОВ. Якщо ви продаєте як ФОП або через ТОВ, то для вас в податковому плані нічого не зміниться.

Не весь онлайн підпадає під нові правила

Закон не треба трактувати як нові правила для всіх, хто має сайт чи продає щось в інтернеті. Важлива саме наявність платформи-посередника, яка:

• зводить сторони (продавця і покупця);

• знає суму доходу або може її визначити;

• збирає інформацію про продавця і передає її державі.

Також винятком є електронні дошки оголошень, де публікують лише рекламу або інформують про товар чи послугу.

Що закон означає для онлайн-продавців

Продажі на маркетплейсах

Після ухвалення закону різниця між продажами через маркетплейс і через власний сайт стане ще помітнішою. На маркетплейсі або іншій цифровій платформі продавець працює всередині чужої інфраструктури. Cаме платформа зводить сторони, збирає дані, контролює правила доступу і в багатьох випадках знає суму доходу. Тому держава покладає частину податкових та звітних обов’язків на цифрових операторів. 

Вирішальним же для продавця в контексті податків є те, в якому статусі він працює: через ФОП, ТОВ або як фізособа. Для ФОП і ТОВ все залишається, як і раніше, а для фізосіб застосовуються нові податкові норми закону.

Продажі через власний сайт

Власний інтернет-магазин з окремим сайтом — це інша модель. Власник бізнесу сам шукає клієнтів, контролює продажі та інші бізнес-процеси. Тут немає стороннього оператора платформи, який збирає від імені багатьох продавців дані для податкової. З точки зору логіки це інша конструкція: людина продає не через платформу, на якій створила інтернет-магазин, а як окремий бізнес через свій сайт.

Закон нагадує, що маркетплейс і платформи для створення інтернет-магазинів вирішують різні задачі. Тепер ця різниця важлива не лише для бізнес-моделі, а й для розуміння того, під які саме правила підпадає ваш бізнес.

Як закон впливає на власників сайтів

Сайт інтернет-магазину — не цифрова платформа

Якщо ви продаєте товари через власний сайт на Хорошоп або будь-якій іншій CMS, то ваш магазин — це не цифрова платформа, а окремий канал продажів вашого бізнесу. Закон спрямований на ті моделі, де є майданчик-посередник і багато продавців всередині нього. Інтернет-магазин з окремим сайтом працює інакше — це ваш власний сайт, ваш каталог, ваші клієнти й ваш бренд.

Саме тому для більшості власників сайтів головна новина проста: цей закон не змінює принцип роботи вашого інтернет-магазину, адже ви продаєте через власний майданчик. Якщо ж ви додатково продаєте на маркетплейсах, то це вже окремий дохід через цифрові платформи і до нього застосовуються інші правила.

Хорошоп — не маркетплейс і не цифрова платформа

Хорошоп — це конструктор для створення інтернет-магазину, а не торговельний майданчик. Ми не об’єднуємо в одному каталозі незалежних продавців і не виступаємо посередником між ними та покупцями, тобто не виконуємо роль маркетплейсу. Ми тільки надаємо інструменти за допомогою яких власники бізнесу можуть створювати та адмініструвати свій сайт. Саме тому Хорошоп не підпадає під визначення цифрової платформи в тому сенсі, який закладено в цьому законі.

Головні хибні уявлення про закон

Це податок на всі продажі в інтернеті

Ні. Закон спрямований на доходи, отримані через цифрові платформи, а не на будь-який онлайн-продаж. Це прямо видно і з офіційних пояснень Мінфіну, і з логіки DAC7 та OECD, на яких заснований цей закон.

Після ухвалення закону сайти на Хорошоп або інших CMS підпадають під нові правила

Ні. По-перше, CMS чи хмарні конструктори не є маркетплейсами. По-друге, бізнес, який є єдиним продавцем на власному сайті, не вважається платформою.

Тепер доведеться відкривати спеціальний рахунок, щоб продавати через платформи

Ні. У доопрацьованій версії закону положення про спеціальні рахунки прибрали.

Податкова автоматично отримає доступ до всіх особистих переказів

Парламент прибрав положення про розкриття банківської таємниці, які викликали найбільшу критику на ранньому етапі обговорення.

Закон стосується лише великих компаній

Не тільки. Під закон підпадають фізособи та всі компанії, які відповідають критеріям цифрової платформи.

Якщо людина один-два рази на рік продає свої речі онлайн, її одразу оподатковуватимуть за новими правилами

Так казати некоректно. Мінфін прямо вказує, що продаж особистих або вживаних речей у межах 2 000 євро на рік не оподатковується. А для міжнародного обміну також не передаються дані про користувачів, які мають менше 30 продажів на рік у межах цього порогу.

Це суто українська вигадка без європейських аналогів

Ні. Закон прямо спирається на правила, які вже працюють в ЄС як механізм податкової прозорості для доходів через цифрові платформи. Водночас український підхід поєднує міжнародний обмін інформацією з власними податковими особливостями.