- Покупка частинами на Чорну П’ятницю — дані monobank
- 1,4 млн операцій потрапили під фінмоніторінг в 2025 році
- Чи цікавить українців Чорна П’ятниця — аналітика попиту Codes
- Онлайн-ритейлер Makeup запустив власного ШІ-асистента
- Кожен п’ятий польський інтернет-магазин вже продає в Україну
- Понад 70% компаній планують інвестувати в Україну у 2026 році попри війну
- Нові правила Національного кешбеку
- З 1 грудня 2025 року Нова пошта оновлює тарифи
- Від початку року українці отримали міжнародних посилок на 4,5 мільярда
- НБУ оштрафував RozetkaPay та Portmone за порушення прав споживачів
Перші підсумки Чорної П'ятниці в Україні, нові тарифи Нової Пошти та інші новини в дайджесті за листопад.
Цікаві та важливі новини зі світу бізнесу та e-commerce України за листопад.
Покупка частинами на Чорну П’ятницю — дані monobank
Цього року зробили користувачи monobank зробили рекордну кількість покупок частинами на Чорну п’ятницю — понад 89 тисяч.
Найбільше в оплату частинами брали: смартфони, навушники, одяг та взуття, пилососи та телевізори. Лідери з продажу частинами: Comfy, monoмаркет, Rozetka, Фокстрот та Алло.

1,4 млн операцій потрапили під фінмоніторінг в 2025 році
Держфінмоніторинг отримав 1 434 785 повідомлень про фінансові операції за три квартали цього року. Це на 10% більше, ніж за той самий період торік — тоді було 1,3 млн. Система перевіряє два типи операцій: порогові та підозрілі. Порогові — це операції на суму від 400 тис. грн і вище, які мають хоча б одну з ризикових ознак.
Після початку повномасштабної війни кількість таких повідомлень щороку зростає. Лише у 2024 році їх стало на 22% більше. У середньому щомісяця надходить близько 160 тисяч повідомлень.
Переважну частину — 99% — надсилають банки: це 1,42 млн звітів. Небанківські установи передали ще майже 15 тисяч. Більшість повідомлень стосується порогових операцій — понад 1,18 млн (83%). Підозрілих значно менше — близько 243 тисяч (17%). Решта — це відповіді на запити та комбіновані звіти, що охоплюють і порогові, і підозрілі операції.
Чи цікавить українців Чорна П’ятниця — аналітика попиту Codes
Під час знижок на Чорну п’ятницю в 2025 році українці шукали здебільшого смартфони, побутову техніку та ноутбуки. Про це свідчать дані дослідження тренду та попиту Codes.
У 2025 році люди питали у Google «коли чорна п’ятниця» у 9,17 раза частіше, ніж тогоріч (49 500 проти 5 400 запитів). Загальний інтерес до запиту «чорна п’ятниця» за останні 12 місяців зріс на 22,2% — з 135 000 до 165 000 пошукових звернень. Цікаво, що українці починають шукати інформацію про Black Friday ще на початку осені. У вересні 2025 року кількість тематичних запитів склала 9 900, що на 50% більше, ніж у 2024.
Онлайн-ритейлер Makeup запустив власного ШІ-асистента
Онлайн-ритейлер косметики MakeUp запустив ШІ-асистента, що аналізує склад косметики, інгредієнти та формує персональні рекомендації. Розробку назвали Sofi. Вона працює у бета-версії на сайтах Makeup з жовтня 2025-го в усіх 36 країнах присутності компанії. Для того, щоб цим скористатися, користувач має бути зареєстрований. Sofi розроблена внутрішньою командою Makeup.
Sofi може розпізнати інгредієнт за першими літерами, пояснити різницю між формулами брендів і порадити засіб, який підходить до типу шкіри або волосся. Сукупні інвестиції в розробку та запуск розробки перевищили 700 000 грн.
Кожен п’ятий польський інтернет-магазин вже продає в Україну
Україна стає ключовим напрямком розширення польської електронної комерції. Вже 20% польських інтернет-магазинів пропонують товари українцям, а ще 10% – готуються вийти на український ринок. Про це йдеться у дослідженні Fulfilio. Як зазначає видання, у 2022-2024 роках кількість посилок з-за кордону в Україну виросла з 31 млн до понад 73 млн на рік. Їхня загальна вартість сягнула більше ніж 120 млрд грн.
Дані Державної митної служби України також свідчать про зростання. У 2022-му українці отримали 31 млн посилок вартістю 32 млрд грн, у 2023-му – 52 млн на 62 млрд грн. Цьогоріч кількість відправлень зросла до 73,5 млн, а їхня вартість перевищила 120 млрд грн.
Дослідження показує, що продажі в Україну здійснюють переважно магазини, що продають автомобілі та запчастини, продукти харчування, книги та іграшки. Проте, незважаючи на зростання активності, лише 9% магазинів пропонують сайти українською мовою.
Про плани вийти на український ринок заявляють ще 10% компаній. Інтерес зростає разом із розвитком місцевої закупівельної та логістичної інфраструктури, хоча ринок все ще потребує ґрунтовної підготовки – від вибору каналів збуту до обробки повернень та складського зберігання.
Понад 70% компаній планують інвестувати в Україну у 2026 році попри війну
Європейська Бізнес Асоціація оприлюднила новий Індекс інвестиційної привабливості. Попри війну, показник зріс до 2,70 балів із 5 — бізнес бачить позитивні зрушення, але не готовий назвати клімат сприятливим.

Головні бар’єри залишаються незмінними роками: повномасштабна війна, корупція та слабка судова система. Саме ці чинники гальмують інвестиції сильніше за податки чи бюрократію. Попри всі ризики, компанії не зупиняють розвиток: 72% бізнесів заявили, що продовжують інвестувати в Україну. Для багатьох це питання стійкості, довгострокової стратегії та віри в ринок. Економіка адаптується, попит тримається, а людський капітал залишається ключовою перевагою країни.
Щоб інвестицій стало більше, бізнес чітко формулює очікування: дієва судова реформа, зниження корупційних ризиків та більш прогнозована державна політика.
Нові правила Національного кешбеку
Мінекономіки оновило перелік товарів і послуг, на які можна витрачати кошти Національного кешбеку. З нього повністю вилучили мобільний зв’язок, кінотеатри та заклади харчування. Категорії витрат уніфікували, залишивши переважно базові та найнеобхідніші потреби.
З'явилася інформація і про припинення програми, але пізніше цю інформацію спростували. Мінекономіки не розглядало документів, які б передбачали припинення роботи Національного кешбеку у 2026 році. Зміни в нормативних актах стосуються технічного перерозподілу коштів і не є рішенням про скорочення фінансування чи згортання програми, йдеться у повідомленні пресслужби.
«Програма триває, а всі процеси працюють у звичайному режимі. Зокрема, триває підготовка до чергових виплат за вересень і жовтень, робота з учасниками, оновлення списків виробників», – наголосило Мінекономіки.
З 1 грудня 2025 року Нова пошта оновлює тарифи
Нова пошта повідомила про зміну частини тарифів із 1 грудня 2025 року. Серед основних оновлень – доплата за отримання в поштоматі.
Без змін залишаються тарифи на малі посилки до 2 кг, комісію від оголошеної цінності до 500 грн, переадресування в дорозі, повернення документів і відправлень, а також фірмові конверти й пакети до 4 кг.
Оновлена вартість:
-
документи: 60 грн за доставку у межах міста та 70 грн по Україні;
-
посилки до 2 кг – 60 грн у межах міста та 80 грн по Україні;
-
посилки до 10 кг – 100 у межах міста та 120 грн по Україні;
-
посилки до 30 кг – 160 у межах міста та 180 грн по Україні.
Отримання в поштоматі коштуватиме додатково 10 грн.
Компанія зазначила, що оновлення вартості необхідне для підтримання рівня сервісу
Від початку року українці отримали міжнародних посилок на 4,5 мільярда
У січні–вересні 2025 року українці замовили з-за кордону товарів через міжнародні поштові відправлення на приблизно 4,5 млрд доларів. Це вже більше, ніж за весь 2024 рік, коли ввезення оцінили у 3,5 млрд доларів. Дані були надані Нацбанком, який уточнив, що отримує інформацію від Державної митної служби. Проте митниця не вказує, яка частина цих посилок потрапляє в країну без сплати податків і мит. Водночас у регуляторі припускають, що більшість міжнародних відправлень імпортується саме за пільговими правилами — без додаткових платежів, якщо вартість не перевищує 150 євро.
НБУ заявляє, що підтримує скасування цієї пільги. За оцінками експертів регулятора, запровадження мит і податків на всі міжнародні посилки може зменшити відплив валюти та поліпшити показники платіжного балансу. Крім того, це збільшить доходи держбюджету. Водночас наголошують: рішення про зміни має ухвалювати уряд та парламент — НБУ самостійно ініціювати скасування пільги не може.
НБУ оштрафував RozetkaPay та Portmone за порушення прав споживачів
Національний банк України оштрафував два великі фінансові сервіси — RozetkaPay та Portmone. Розмір санкцій склав 13,6 млн грн і 7,8 млн грн відповідно.
Перевірку RozetkaPay провели в серпні 2025 року і зафіксували низку порушень вимог законодавства у сфері платіжних послуг та захисту прав споживачів. На підставі цього компанії виставили штраф у 13,6 млн грн. Portmone перевіряли раніше — у травні 2025 року, після чого регулятор застосував штраф у 7,8 млн грн. Обидві компанії повинні сплатити санкції протягом 14 днів після отримання рішення.
У RozetkaPay НБУ виявив порушення Закону «Про платіжні послуги» та низки нормативів щодо касових операцій, відкриття рахунків, емісії платіжних інструментів і правил роботи з платіжною таємницею. У Portmone встановили порушення тих самих ключових норм, а також недотримання пруденційних нормативів, обов’язкових для небанківських надавачів платіжних послуг.
Компанії мають усунути всі зауваження до 17 грудня 2025 року.