Скільки український бізнес витрачає на PR, Нова Пошта розширює мережу самообслуговування, як розвивався рекламний ринок України у 2025 році — ці та інші новини у нашому дайджесті.
Всі цікаві та важливі новини зі світу e-commerce у дайджесті за грудень.
Уряд відтермінував обов’язковість безготівкових розрахунків для ФОП 1 групи
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про відтермінування строків обов’язкового використання платіжних терміналів для фізичних осіб-підприємців 1 групи. Вимога щодо забезпечення можливості безготівкових розрахунків тепер стане обов’язковою лише після завершення воєнного стану та ще протягом трьох місяців після його скасування.
Рішення стало відповіддю на численні звернення представників малого бізнесу. Підприємці наголошували, що в умовах повномасштабної війни обслуговування POS-терміналів і сплата банківських комісій створюють надмірний фінансовий тиск на найдрібніший бізнес.
Відтермінування не забороняє впроваджувати безготівкову оплату вже зараз. В уряді зазначають, що бізнес може поступово обирати альтернативні методи розрахунків, які не потребують дорогого обладнання.
Нова Пошта розширює мережу самообслуговування: 20 відділень у 2026 році
У Києві запрацювало друге відділення самообслуговування Нової Пошти, де клієнти можуть самостійно отримувати та відправляти посилки без черг та без оператора лише за 35 секунд. В компанії розраховують, що незабаром 50% всіх відправлень будуть проходити через зони чи відділення самообслуговування.
Для отримання посилки потрібно відсканувати штрихкод в застосунку або ввести номер телефону на екрані, оплатити доставку та забрати посилку з автоматично підсвіченої комірки. Для відправлення посилки треба створити відправлення через термінал самообслуговування або застосунок та залишити вже упаковану посилку у спеціальному боксі. Весь процес супроводжує цифрова помічниця Сенді, яка допомагає легко зорієнтуватися та надає покрокові підказки.
Зараз мережа Нової Пошти має два повноцінні відділення самообслуговування в Києві. Крім того, 350 зон самообслуговування, обладнаних цифровою помічницею Сенді, встановлені у інших відділеннях компанії по всій Україні. За оцінками компанії, кожен третій клієнт стає постійним користувачем такого формату вже після першого використання.
Відділення самообслуговування обіцяють і надалі поступово масштабувати. В лютому нові відділення самообслуговування відкриють у Києві, Ірпені, Житомирі, Кропивницькому, Вінниці та Одесі. Загалом на 2026 рік заплановано відкриття 20 відділень нового формату.
Понад 11 тисяч компаній припинили свою діяльність у 2025 році
11 223 компанії закрились цьогоріч в Україні. Сплеск закриттів припав на вересень, коли одночасно свою роботу припинили 1 464 підприємства.
Найчастіше компанії згортались у Києві — 1 289 припинень, або 12% від загальної кількості. Далі — Дніпропетровщина (824 закриття), Львівщина (772), Одещина (738) та Київщина (589).
Скільки український бізнес витрачає на PR – опитування
Дослідження PR-агенції znamy та спільноти PIARITY показує, що більшість компаній в Україні інвестують у комунікації помірні бюджети:
-
до 10 тис. грн на місяць витрачає майже кожна п’ята компанія;
-
до 50 тис. грн — 47% бізнесів;
-
10–20% компаній, переважно з ІТ/Tech, інвестують сотні тисяч гривень.
Основу ринку формує малий і середній бізнес, для якого комунікації залишаються радше тактичним інструментом. Ключові бар’єри для інвестицій у PR мають внутрішній характер:
-
брак бюджету — 57,8%;
-
нестача фахівців — 31,4%;
-
складність вимірювання ефективності — 43,1%.
Зовнішні фактори, зокрема війна та загальна невизначеність, впливають на 29,4% компаній.
Структура витрат свідчить про фокус на дистрибуції, а не на стратегії:
-
реклама в ЗМІ та у блогерів — 40–50%;
-
агентства та фрилансери — 20–25%;
-
виробництво контенту (часто in-house) — 15–20%;
-
івенти — нішевий інструмент, 10–15%.
У канальному розрізі переважає диджитал (PPC, SEO, SMM) через чіткі KPI — кліки, ліди та охоплення. Класичний PR (15–20%) поступається через складність оцінки ефективності.
Попри обмеження, бізнес дивиться на комунікації з обережним оптимізмом:
Програма Національний кешбек не вплинула на діяльність 41,9% опитаних підприємств
Програма «Національний кешбек» не мала помітного впливу на діяльність більшості підприємств. За результатами опитування Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД), 41,9% бізнесів не відчули жодних змін, ще 21,2% не брали участі у програмі, а 14,8% респондентів складно оцінити її ефект. Негативний вплив зафіксували лише 0,2% опитаних.
Галузевий розріз показує різну оцінку ефективності програми:
-
харчова промисловість — 40,3% позитивних оцінок;
-
поліграфічна промисловість — 25%;
-
виробництво тканин, одягу та взуття — 23,2%;
-
хімічна промисловість — 20%, показник близький до середнього.
Важливим чинником виявився розмір бізнесу. Серед тих, хто позитивно оцінює програму:
-
середній бізнес — 30,8%;
-
великий бізнес — 31,5%.
Натомість для малого сегмента ефект був мінімальним:
Загалом 62,3% підприємств не очікують від програми жодного впливу, тоді як 11,9% прогнозують позитивний ефект.
monobank запустив сервіс "monoбазар" для продажу вживаних речей
Співзасновник monobank Олег Гороховський представив новий сервіс для перепродажу вживаних речей — monoбазар. Платформа вбудована безпосередньо в банкінг і наразі працює в тестовому режимі в межах маркетплейсу monobank.
monoбазар позиціонують як простий сервіс перепродажу всередині екосистеми банку. Серед ключових можливостей:
-
купівля будь-яких товарів частинами;
-
верифіковані продавці через monobank, що мінімізує ризики шахрайства;
-
створення особистої вітрини з можливістю поширення в соцмережах;
-
підписка на оновлення продавців.
Також у сервісі доступні інструменти на базі ШІ та автоматизовані торги:
-
штучний інтелект автоматично формує опис товару на основі кількох слів від продавця;
-
покупці можуть пропонувати власну ціну, а продавці — приймати або відхиляти її.
Кошти продавець отримує лише після того, як покупець забере товар з пошти. Якщо річ не підійшла, гроші автоматично повертаються покупцю, а посилка — відправнику.
На етапі тестування monoбазар працює без комісії. З 8 січня вона становитиме 0,1%, а у разі успішного запуску згодом може зрости до 1,9%.
Рекламний ринок України зріс на 12% цьогоріч: які категорії стали лідерами
Рекламно-комунікаційний ринок України у 2025 році зріс на 12% — до 33,4 млрд грн. Найвищі темпи зростання показали DOOH, digital-ТБ, зовнішня реклама та національна преса. Такі дані оприлюднила Всеукраїнська рекламна коаліція, яка також представила перший прогноз на 2026 рік.
Digital-реклама у 2025 році зросла на 17%. У структурі ринку зберігається висока частка глобальних платформ: Facebook, Google та Instagram. Телевізійна реклама продемонструвала спад на 4%. Прогноз на 2026 рік для ТБ — помірне зростання на 2%.
Digital-ТБ активно інтегрується як у digital-, так і в класичні телевізійні кампанії. У 2025 році сегмент зріс на 27%, чому сприяло:
Очікується, що у 2026 році обсяг ринку digital-ТБ перевищить 1 млрд грн.
Зовнішня реклама у 2025 році зросла на 26%. Прогноз на 2026 рік — ще +17%, до 6,8 млрд грн. Найдинамічнішим напрямом став DOOH, який випереджав традиційні формати.У західних регіонах заповненість рекламних поверхонь сягнула 75–85%, а весняна кампанія зафіксувала зростання попиту також у центральних і східних областях, що створює передумови для підвищення цін.
Радіорекламний ринок зберіг позитивну динаміку:
-
зростання у 2025 році — 14%;
-
обсяг інвестицій — 1,17 млрд грн (на 50% більше за довоєнний рівень);
-
прогноз на 2026 рік — +15%, до близько 1,3 млрд грн.
За оцінками УАМБ, у 2026 році сегмент реклами в локальних, регіональних і нішевих медіа може зрости в середньому на 19%.
Ринок маркетингових сервісів, за даними МАМІ, у 2025 році зріс на 23%. Позитивну динаміку показали всі напрями:
Значну роль у зростанні відіграло активне впровадження ШІ в операційні та креативні процеси. На 2026 рік прогнозується загальне зростання ринку маркетингових сервісів на рівні 19%.
Meta змінює формат реклами для користувачів Facebook та Instagram у країнах ЄС. З січня 2026 року люди зможуть обрати між повністю персоналізованою рекламою або варіантом із мінімальним таргетингом.
Про нову модель повідомила Єврокомісія, яка наполягає на реальному виборі щодо обробки персональних даних. Користувачам покажуть зрозуміле вікно налаштувань: або погодитися на розширений збір даних, або дозволити використання обмеженої інформації для менш персоналізованих оголошень.
Зміни стали наслідком конфлікту між Meta та регулятором у 2025 році, коли компанію звинуватили у нав’язуванні моделі «плати або погоджуйся». Тепер Єврокомісія контролюватиме, як новий підхід вплине на вибір користувачів і рекламні доходи, та залишає за собою право на нові санкції у разі порушень.
ПДВ для ФОПів з 2027 року: що пропонує Мінфін у своєму новому законопроєкті
Міністерство фінансів України винесло на публічне обговорення законопроєкт, який змінює правила для ФОПів на спрощеній системі. Документ передбачає обовʼязкову сплату ПДВ після перевищення обороту в 1 млн грн за останні 12 місяців. Згідно з проєктом, ПДВ мають сплачувати фізичні та юридичні особи на єдиному податку, окрім е-резидентів. У Мінфіні пояснюють, що зміни мають вирівняти умови конкуренції, зменшити тіньові схеми та обмежити практику «дроблення» бізнесу через ФОПів. Очікуваний ефект — близько 40 млрд грн додаткових надходжень до бюджету щороку, зокрема на потреби сектору безпеки й оборони.
Для ФОПів третьої групи ставка єдиного податку може знизитися з 5% до 3%, однак додатково доведеться сплачувати ПДВ. Також передбачено ускладнення звітності — її планують подавати в електронному форматі через «Електронний кабінет».
У разі ухвалення закон набере чинності з 1 січня 2027 року.
